У Черкасах родинам трьох загиблих воїнів урочисто вручили почесні відзнаки «Захисник України – Герой Черкас». Рішення про присвоєння цього звання (посмертно) було ухвалене виконавчим комітетом за вірність військовій присязі, самовіддане служіння українському народові, мужність і героїзм, проявлені під час захисту незалежності та територіальної цілісності держави.
Почесні нагороди з рук міського голови Анатолія Бондаренка отримали рідні Героїв:
- Руслана Марченка, солдата 46-ї аеромобільної бригади;
- Андрія Перевала, кулеметника стрілецького відділення;
- Ярослава Стрільця, старшого матроса 73-го морського центру ССО.
«Схиляємо голови перед тими, хто втратив найдорожче. Ми завжди пам’ятатимемо наших Героїв. Вони – символи незламності й відваги українського народу», – зазначив міський голова Анатолій Бондаренко.
Після вручення відзнак учасники заходу пройшли ходою до Площі Слави, де відбувся поминальний молебень та покладання квітів до Меморіального комплексу воїнам, загиблим у російсько-українській війні.
Довідково.
МАРЧЕНКО Руслан Володимирович, солдат
Народився Руслан у місті Черкаси. З 1990 року навчався в школі №32, згодом перевівся до школи №18, яку закінчив у 2000 році. Далі вступив до Черкаського державного університету імені Б. Хмельницького на історико-правовий факультет. Був вихованцем музичної школи — грав на піаніно та гітарі.
15 років працював старшим оператором. Розпочав трудову діяльність на АЗС «Лукойл», останні роки — у компанії «Неон». Хотів одружитися, але не встиг…
Руслан був врівноваженим, вихованим, не байдужим до чужого горя. Ніколи не вступав у суперечки, але мав власну точку зору і внутрішній стрижень. Коли почалася війна, сам вирішив іти захищати Батьківщину, сказавши: «Ти, мамо, правильно мене виховала! Я так вирішив — і це не обговорюється!»
Військову службу проходив у 46-й аеромобільній бригаді. Під час телефонної розмови говорив:
«Я щасливий, що потрапив сюди, і пишаюся своїм командиром! Мужній. Вірний військовій присязі!»
Під час ведення бойових дій у районі населеного пункту Георгіївка Донецької області внаслідок мінометного обстрілу з боку противника Руслан отримав поранення, несумісні з життям. Йому назавжди 40…
Похований у Черкасах на Алеї Героїв. У захисника залишилися мати та сестра.
ПЕРЕВАЛО Андрій Іванович, солдат
Андрій народився в місті Черкаси. Після закінчення середньої школи №21 навчався у правовому коледжі, який закінчив з відзнакою і був автоматично зарахований на другий курс Черкаського факультету Національного університету «Одеська юридична академія». Здобув вищу освіту за спеціальністю «юрист».
У 2003 році був призваний на строкову службу. Трудову діяльність розпочав на підприємствах міста Черкаси: «Черкаський слідчий ізолятор», ТОВ «Юрія-Фарм». Але життя склалося так, що Андрію довелося працювати і в Польщі, і в Німеччині, а потім — у Києві, майстром з виготовлення виробів із каменю.
Мав сім’ю, але шлюб не склався. Попри це, підтримував зв’язок із дитиною, був турботливим батьком, дуже любив і пишався донечкою — красунею Настусею.
У 2024 році Андрій був прийнятий на військову службу кулеметником стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Відданий військовій присязі та Українському народові, він проявив стійкість і мужність у бою за Батьківщину.
Відважний солдат загинув у районі населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області, коли йому було 40 років.
Похований у селі Райгород Черкаського району.
СТРІЛЕЦЬ Ярослав Олександрович, старший матрос
Народився Ярослав у селі Вергуни Черкаської області. Навчався у місцевій школі, а далі — у Черкаському політехнічному фаховому коледжі, де здобув спеціальність з обслуговування верстатних станків.
Дворазовий чемпіон світу з панкратіону, багаторазовий чемпіон України. Воїн, який віддав життя за Україну. Людина, чиї вчинки надихають — і надихатимуть — мільйони нових поколінь.
Ярослав став символом того, що справжня велич — це не про роки, а про вплив, не про довжину життя, а про його глибину.
У травні 2023 року Ярослав підписав контракт зі Збройними Силами України. Після проходження військової підготовки служив у складі 73-го морського центру спеціальних операцій Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
Справжня сила — не в досконалості, а в готовності кидати виклик. Ця риса стала основою його життя, визначаючи його шлях і в спорті, і на війні.
Він брав участь у найскладніших військових операціях: на Херсонському фронті біля Антонівського мосту, на Чорному морі (Тендрівська коса, газові платформи), а також у Курській операції, яка стала для нього останньою.
Назавжди 21…
Похований у Черкасах на Алеї Героїв. У героя залишилися мати та старший брат.
