ПАВЛОВСЬКА Ольга Петрівна (01.06.1939-14.12.2002), 63 роки
співачка з унікальним голосом мецо-сопрано
Інформаційна довідка:
За вагомий внесок у національну мистецьку спадщину, розвиток культури і мистецтва рідного краю, благодійну діяльність нагороджена пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» II ступеня (рішення Черкаської міської ради від 05.10.2000 № 7-6).
Народилась Ольга Павловська (Войнова-Павловська) в с. Лебединці Андрушівського (нині Бердичівського) району Житомирської області. Після закінчення у 1956 році Бровківської середньої школи навчалася у Житомирському музичному училищі, яке готувало культпрацівників. Дівчину запримітили, адже мала унікальний голос мецо-сопрано. Її взяли солісткою до Поліського молодіжного народного хору, де вона працювала з 1958 р. до 1963 р. Молоду співачку неодноразово долучали до концертних програм Житомирського обласного ансамблю «Льонок».
Талант співачки особливо розквіт у Черкаському державному заслуженому українському народному хорі Черкаської обласної філармонії, куди її 1965 року запросив відомий український композитор Анатолій Пашкевич. 22 роки невтомної праці віддала Ольга Петрівна цьому творчому колективу.
У її виконанні вперше прозвучали пісні, які увійшли в золотий фонд української пісенної творчості: «Степом, степом» (муз. А. Пашкевича, сл. М. Негоди), «Мамина вишня» (муз. А. Пашкевича, сл. Д. Луценка) – написана для неї та Євгенії Крикун, «Дума про землю», «Чебреці», «Пісня моєї долі», «Останнє літо», «Козак гуляє», «Пролітали журавлі», «Ой вербо, вербо», «Материнське тепло», «Щедрість землі» та ін. Для неї Іван Сльота написав пісню «Ой, я маю чорні брови», яку багато хто вважає народною.
Пошановувачі її таланту пам’ятають незабутні емоції, отримані від виконання нею пісень в дуетах із Народною артисткою України, Героєм України Раїсою Кириченко, відомими виконавицями українських пісень Євгенією Крикун, Людмилою Білановою, Тетяною Горбатенко.
За високу виконавчу майстерність і пропаганду української пісні у 1969 році Ользі Павловській присвоєно звання Заслуженої артистки України, а у 1977 році – почесне звання «Народна артистка України».
У складі Черкаського народного хору у 1981 році Ольга Павловська стала лауреатом Державної премії Української РСР ім. Т.Г. Шевченка. У 1987 р. Ольга Павловська стала солісткою гурту «Росава».
Під час своєї творчої діяльності Ольга Павловська дала безліч шефських концертів, неодноразово виступала й за межами України: у країнах СНД, Болгарії, Чехії, Німеччині, Польщі. Мала записи на грамплатівках.
За вагомий внесок у національну мистецьку спадщину у 1999 році її нагороджено відзнакою Президента України – Орденом «За заслуги» III ступеня.
Померла і похована у м. Черкаси.
2009 року, на знак вшанування пам’яті про відому українську співачку, встановлено меморіальну дошку на будинку № 131 по вулиці Верхня Горова, яка повідомляє, що тут жила народна артистка України Ольга Павловська. Один із провулків міста наразі названий на її честь.