Безпека населення

Як поводитися під час вибуху

«Тротилова шашка вагою в 200 грамів за розміром, з вигляду і навіть трохи на смак – це шматок господарського мила. Без оболонки вона небезпечна для людини на відстані до 10 метрів. Якщо до шашки примотані цвяхи або кульки від підшипника, вони розлетяться в радіусі сотні метрів.

Вибух!

Падати. Відразу. Не шукати укриттів, не обертатися на звук. Падати. Кидати сумки, не шкодувати нові колготки, падати на землю прямо там, де стоїш.

Одні кажуть – впавши, накривай голову руками. Інші радять притискати лікті до боків та закривати долонями вуха. У другому випадку руки захистять грудну клітку і вени-артерії на шиї.

Після вибуху – не вставати різко. Не вставати відразу. Як кажуть медики – «потрібно відчути себе». Зрозуміти – пронесло або зачепило. Стрес. Шок. Через них біль може з’явитися не відразу. А якщо поранило, то кожне різкий рух – це зайва крововтрата. Повільно поворушити руками, ногами. Якщо є кров, зрозуміти – звідки. І наскільки серйозне поранення. Якщо крові багато – лежачи перев’язати рану і кликати на допомогу.

Опинилися під завалами – завмерли. Не смикатися, не намагатися скинути з себе все, що навалилося. Знову ж таки, потрібно відчути своє тіло. Руки, ноги – що з ними? Рухатися повільно. Розгойдувати всякі балки і великі уламки – небезпечно. І без того хистка конструкція може впасти остаточно. Якщо руки вільні – розгребти простір перед особою. Дихати буде легше та й просто стане трохи спокійніше. Головне – не панікувати. Економити сили. Допомога прийде. Ще нікого не залишили під завалами.

Живі, цілі, які не привалило – встати і озирнутися. Допомогти пораненим. Немає таких – відійди на безпечну відстань. Викликати поліцію. Не тікати. Робота, дитина в садочку, магазин закривається – все це потім. Чекати приїзду силовиків. Дати свідчення. Згадати всі подробиці, детально описати кожну секунду перед вибухом. Будь-яка дрібниця – це шанс впіймати терористів.

В очікуванні поліції – не підходити до місця вибуху. Категорично. Міг спрацювати не весь заряд.

Коли приїхала поліція і обмотала все красивою червоною стрічкою – триматися подалі. Не підходити до оточення – є загроза повторного вибуху.

Це тактика, випробувана терористами в усьому світі. Перший вибух – невеликий. Завдання – привернути увагу. Силовики виставляють оточення, роззяви підтягуються до червоної стрічці. Через час, коли всі розслабилися – другий вибух. Саме там, де натягнута стрічка. Саме там, де збираються роззяви. Саме там, де стоятиме штаб поліції-рятувальників-військових. Другий вибух – завжди потужніше. І завжди із жертвами.

Тому, навіть якщо здається, що все під контролем – не підходити до місця вибуху, поки працюють фахівці.

Якщо хтось кричить: «Тут бомба! Зараз рвоне!» – В укриття.

Підійдуть бетонна стіна і кам’яний паркан. В ідеалі – забігти за ріг будівлі. Якщо падати посеред дороги – то плазом, притулившись до бордюру. За бетонні укриття (особливо ліхтарні стовпи) потрібно ховатися, притискаючись до них спиною. Ударна хвиля перетворить частину бетону в дрібну крихту, яка посіче обличчя і може пошкодити очі.

Стіни та перекриття із пластику, дерева, гіпсокартону, скла, тонкого металу – не врятують. Або оскільки їх проб’ють, або вони самі розлетяться вщент – і можуть смертельно поранити. Рекламні щити, лайтбокси, вивіски – вибухова хвиля їх просто зносить.

За машинами – ховатися з розумом. Осколки від вибуху (або кулі, якщо це обстріл) рикошетять від асфальту і летять паралельно землі. Вони зі свистом проходять під черевом авто – були випадки, коли люди отримували смертельні поранення. Тому армійські спеціалісти радять ховатися не просто за кузовом, а за колесом машини.

А ще потрібно дивитися по сторонах. Кожен день. У транспорті, адміністративних будівлях, людних місцях. Підозрілі сумки, пакети, ящики – телефонувати в поліцію. Підозрілі люди, підозрілі розмови – запам’ятати прикмети, місце, час. І повідомити в поліцію. Хтось зняв сусідню квартиру, гараж, підсобку і відчуваєте щось недобре – в поліцію. Якісь дивні рухи тіла в підвалі будинку або на складі неподалік – у поліцію. Може це і звучить, як маячня параноїка, але кожен п’ятий злочин в Україні розкривається завдяки пильності громадян».

Безпечна відстань від небезпечних або підозрілих предметів:

Граната РГД-5 не менше 50 м

Граната Ф-1 не менше 200 м

Тротилова шашка 60 м

Пивна бляшанка 0,33 л 60 м

Валіза 350 м

Автомобіль 600 м

Мікроавтобус 920 м

Вантажівка 1250 м

До уваги дітей, підлітків, дорослих, педагогів!

У випадку знаходження вибухонебезпечних предметів (авіаційних бомб, снарядів, мін, гранат, патронів, тощо або незнайомих предметів) необхідно:

• Позначити місце знаходження вибухонебезпечного предмета, огородити його, встановити добре видимий орієнтир, вивісити прапорці червоного кольору, якщо є можливість – виставити охорону.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО

Брати вибухонебезпечний предмет в руки, переносити з місця на місце, кидати, класти у вогонь, тощо.

Невиконання цих вимог і правил може призвести до тяжких наслідків, що на жаль часто трапляється.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Вибухонебезпечні предмети це не тільки бомби, снаряди, міни, гранати часів Великої Вітчизняної війни. Вибухонебезпечними можуть бути балони з-під природного газу, кисню, ацетилену тощо, незнайомі вам предмети чи пристрої.

Управління цивільного захисту департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради звертається до жителів міста, у разі знаходження вихонебезпечних предметів (або підозри) негайно телефонуйте на телефони:

–       оперативно-диспетчерської служби Управління ДСНС України у Черкаській області (по місту Черкаси): 101; 73-00-55; (097)-085-87-22;    (063)-511-65-03.

–       чергового Головного управління Національної поліції в Черкаській області: 102; 37-20-80; 39-31-01; 37-14-29 – факс.

–      чергового Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області: 102;

39-36-01; 37-35-77; 39-35-10.

–      чергового відділу «Оперативна служба» Черкаської міської ради: 1505;

36-01-80; 36-01-81; 36-11-30; (050)-464-60-60; (067)-610-75-05; (063)-207-26-05.

При отриманні попередження про загрозу виникнення катастрофічного затоплення  слід дотримуватися установленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підвищені місця.
Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.
Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків.
     При достатньому часі попередження про можливе руйнування греблі водосховища, здійснюються заходи щодо підготовки і проведення завчасної евакуації населення, вивозу матеріальних цінностей з районів можливого затоплення, про що оголошується спеціальним розпорядженням облдержадміністрації. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію суб’єктів господарювання.
Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження.
За наявності достатнього часу населення із небезпечних районів буде евакуюватимуться разом з майном.
У випадку раптового прориву греблі попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами оповіщення.
Раптовість виникнення катастрофічного затоплення викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.
Якщо люди спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий – зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі, діяти згідно з розпорядженням адміністрації суб’єкту господарської діяльності, слід дотримуватися установленого порядку, зайняти підвищені місця. Знаходячись на вулиці при раптовому затопленні слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудуйте їх з колод, дощок, автомобільних камер, бочок, бідонів та інших підручних матеріалів, які легші за воду.

За своїм зовнішнім виглядом ртуть – метал сріблисто-білого кольору. При звичайних умовах – це рідина. Ртуть в 13.5 разів важче води.

У рідкому стані вона легко рухома, при легкому ударі поділяється на дрібні кульки.

Це самий легкоплавкий метал. Температура плавлення рідкої ртуті – мінус 38.9°С, тому вона випарюється вже при кімнатній температурі. З підвищенням температури більше 18°С її випарювання збільшується. Пари ртуті і її сполуки дуже отруйні.

Попав до організму через органи дихання, ртуть акумулюється і залишається там на все життя.

Допустима концентрація парів ртуті для житлових, дошкільних, учбових, робочих приміщень встановлена 0.0003 мг/м³. У повітрі виробничих приміщень – 0.0017 мг/м³.

При концентрації парів ртуті у повітрі більше – 0.2 мг/м³ розвивається гостре отруєння організму.

Вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу призводить до хронічного отруєння.

Ознаками такого отруєння є:

–       зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті, головні болі;

–       в окремих випадках можливі катаральні проявлення з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясень, легке тремтіння рук, схильність до поносу.

З метою скорочення термінів і обсягів демеркуризації, попередження розносу ртуті і недопущення забруднення інших приміщень треба зібрати наявні кульки рідкої ртуті на аркуш паперу й перенести їх в ємність з водою, попередньо розчинив в ній трохи перманганату калію (марганцівки) – приблизно 2 г перманганату калію на 1 л води.

Однак таким шляхом можливе збирання лише великих кульок. Вилучення малих кульок і тих, які потрапили у щілину полу, а також обробка складної поверхні-непроста справа. Для виконання таких робіт потрібне використання спеціальних пристроїв.

Механічна демеркуризація (зібрання ртуті) проводиться вакуумним насосом, або з допомогою емальованого совка, дрібні каплі ртуті збираються з допомогою гумової груші.

Збирати ртуть необхідно від периферії забрудненої ділянки до дії центру.

Після механічної проводиться хімічна демеркуризація з допомогою одного з розчинів:

• мильно-содового (3%-ний розчин мила у 5%-ному водному розчині соди);
• 0,2% розчину перманганату калію, підкисленого соляною кислотою (5 мл соляної кислоти на 1 л перманганату калію);
• 20% водного розчину хлорного заліза;
• 50% водного розчину сірчаного натрію;
• 20% розчину хлорного вапна;
• 4-5% розчину монохлораміну (дихлораміну);
• 5-10% розчину соляної кислоти;
• 2-3% розчину йоду в 30% водному розчині йодиду калію.

Розчин застосовується із розрахунку 0,4-1,0 л/м² площі. Для забезпечення необхідного реагування ртуті і демеркуризаторів бажано використовувати засоби для розпилювання розчинів (фарборозпилювачі).

Час взаємодії ртуті і демеркуризатора повинен складати 1,5-2 доби.

Для утилізації ртуті потрібно звертатися за адресою:

ТОВ «Добробут ЕКО Україна» м. Черкаси вулиця В’ячеслава Чорновола, 253, тел. 54-05-14; 54-40-89.

Орієнтовна вартість утилізації – 70.00 грн. за 1 кг.

Управління цивільного захисту департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради звертається до жителів міста, у разі знаходження ртуті негайно телефонуйте про небезпечну знахідку на телефони:

–      оперативно-диспетчерської служби Управління ДСНС України у Черкаській області (по місту Черкаси): 101;

73-00-55; (097)-085-87-22; (063)-511-65-03.

–      чергового відділу «Оперативна служба» Черкаської міської ради: 1505:

36-01-80; 36-01-81; 36-11-30; (050)-464-60-60; (067)-610-75-05; (063)-207-26-05.

 Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці:

 – людям похилого віку краще у “слизькі” дні не виходити з дому. Але якщо потреба змусила не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або шипом.  Пам’ятайте, що дві третини травм старші 60 років одержують при падінні;
– прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводжень – небезпечні для здоров’я;
– не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, але і важких травм, особливо переломів;
– обходьте металеві кришки, люки. Як правило, вони покриті льодом;
– не ходіть краєм проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, на слизьких дорогах особливо. Можна впасти і вилетіти на проїжджу частину дороги;
– не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю;
– якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль у суглобах, утворилися пухлини – терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками;
– щоб уникнути небезпеки тримайтеся далі від будинків – ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку становлять бурульки. Найбільш небезпечні бурульки під час танення льоду та снігу;
      Шановні громадяни, будьте уважні та обережні.

ДЕЯКІ  ПОРАДИ НАСЕЛЕННЮ  З  ПРАВИЛ ЗБИРАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

     Гриби – харчовий продукт, однак серед них багато є отруйних, які можуть викликати сильні отруєння, а іноді і смерть. Це такі гриби, як бліда поганка, мухомори, опеньки несправжні та багато інших.

Бліда поганка смертельно отруйний гриб. Шапинка зеленувата, жовтувата, біла, а плівчасті залишки покривала на ній бувають рідко. Пластинки до висихання грибу білі. Ніжка біла, з ніжним кільцем; внизу подібна на бульбу, з піхвою. М’якуш і споровий порошок білі. Бліду поганку легко сплутати з печерицями, зеленками та сироїжками.

     З білим грибом можна сплутати і такі неїстівні гриби як жовчний (гірчак) та чортів. У них своєрідний неприємний запах. М’якуш на зломі стає рожевим, чого не має у білого гриба.

     Бувають не специфічні отруєння їстівними грибами, які акумулювали трупну отруту, хімічні речовини, отрутохімікати, радіонукліди, що потрапили у зони їх росту.

     Симптоми отруєння грибами

Розрізняють чотири групи отруєння людей грибами, у тому числі:

Перша група – отруєння грибами строчками, виявляється через 6-10 годин, з’являється слабкість, нудота, блювота, іноді розлад шлунку.

Друга група – отруєння блідою поганкою і близькими до неї видами грибів, виявляється через 8 – 24 години, раптові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зниження температури, висока імовірність смертельних наслідків.

Третя група – отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин – 6 годин, з’являється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть.

Четверта група – отруєння опеньками несправжніми, жовчним і чортовим грибом та не специфічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, зберіганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яке виявляється через 30 хвилин – 2 години розладнанням шлунково-кишкового тракту.

     Перша допомога при отруєнні грибами

     У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі спільні ознаки недуги: біль всередині, розладнується шлунок, нудить, починається блювота, людина відчуває загальну слабкість. Спостерігається також зміна зіниць. Одна стає вужча, друга – ширша. Буває, що іноді у хворого з’являються зорові і слухові галюцинації, конвульсії, марення. Після збудження наступає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів, найчастіше обличчя і пальців рук.

     Навіть при легкому отруєнні грибами треба негайно звернутися за медичною допомогою чи відправити хворого до лікарні. Часто від того, як швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. Дещо можна зробити хворому до того, як прийде лікар. Насамперед треба прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, треба як найшвидше промити шлунок: дати випити хворому 3-4 склянки солоної води, а тоді визвати блювоту. Процедуру повторювати декілька разів.

     Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю, кави або молока. Але поки прийде лікар, не годувати. І, звичайно, не можна давати хворому спиртних напоїв, оцет, бо вони сприяють всмоктуванню отрути. Щоб установити причини отруєння, варто зберегти рештки грибів.

     Профілактика отруєння грибами

1. Збирайте тільки ті гриби, які добре знаєте.
2. Ніколи не вживайте у їжу незнайомі гриби.
3. Добре знайте відміни їстівних і отруйних грибів.
4. Не збирайте ніяких грибів близько від залізничних і автомобільних шляхів, великих промислових зон.
5. Не купуйте на базарах суміші грибів із різних їх видів у якості грибної ікри, салатів, пирогів з грибами та інших виробів з подрібнених грибів.
6. Не робіть домашню заготівлю грибів у герметичній упаковці, щоб уникнутизахворювання ботулізмом.
7. Будь-яку заготівлю грибів на зберігання робіть тільки у відкритому посуді під марлею або папером.
8. Сушіть тільки певні види грибів, такі як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий; не користуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність.

     Правила збирання грибів

1. Збирайте в лісі лише ті гриби, про які ви знаєте напевне, що вони їстівні.
2. Гриби, яких ви не знаєте чи які викликають у вас сумнів, не кладіть у їжу і не пробуйте сирими на смак.
3. Ніколи не беріть і не їжте грибів, що мають біля основи ніжки подібне на бульбу потовщення, піхву (як у червоного мухомора), не куштуйте їх.
4. Коли збираєте пластинчаті гриби, особливо сироїжки та лісові печериці, намагайтеся брати їх цілою ніжкою, щоб не допустити помилки, про яку згадано у попередньому пункті.
5. Збираючи для засолювання вовнянки, чорнушки, грузді, підгрузді та інші гриби, що мають молочний сік, обов’язково вимочіть їх і добре виполощіть у холодній воді, аби вимити гірку, шкідливу для шлунку речовину. Те саме треба зробити з валуями, сироїжками, що мають їдкий, гіркий присмак, та із свинушками.
6. Назбиравши сморжів і зморшків, не забувайте, що їх неодмінно слід перекип’ятити (7-10 хвилин) у воді, щоб виварити отруту; воду після кип’ятіння вилити.
7. Ніколи не збирайте і не їжте грибів переслизлих, зморхлих, червивих, зіпсованих.
8. Не їжте сирих грибів.
9. Якщо ж зустрінете в лісі бліду поганку, краще знищить її.

     Деякі народні способи визначення отруйності грибів,  якими не слід користуватися

1. Потемніння срібних предметів залежить від хімічного впливу на срібло амінокислот, які є як в їстівних, так  і в отруйних грибах.
2. Побуріння чи почорніння цибулі і часнику залежить від наявності в грибах ферменту тирозинази, яка є як в їстівних, так  і в отруйних грибах.
3. Молоко скисає від наявності ферменту типу пепсин і органічних кислот, які можуть бути як в їстівних грибах, так і в отруйних
4. Личинки і слимаки поїдають як отруйні, так і їстівні гриби.
5. Отруйні гриби мають як приємний, так і неприємнийзапах.

Бліда поганка пахне майже так, як і печериця.

 Чадний газ (CO) — дуже небезпечний, оскільки він безбарвний і без запаху.

     Отруєння може настати непомітно. За високої температури чадний газ згорає у кисні синім полум’ям. З повітрям може утворювати вибухові суміші. Утворюється внаслідок неповного згорання пального в автомобільних двигунах чи опалюваних приладах, які працюють на вугіллі або на інших видах природного палива
Найбільша небезпека отруїтися чадним газом існує у помешканнях, що опалюються автономно природним газом, дровами чи вугіллям. На присутність чадного газу може вказувати наявність кіптяви, задимленості, жовтого полум’я пальників в приміщеннях.
Чадний газ, потрапляючи дихальними шляхами до крові, витісняє гемоглобін кисню. В результаті настає кисневе голодування тканин.

     Ознаки отруєння чадним газом: головний біль, запаморочення, шум у вухах, відчуття тиску на лоб, нудота, блювання, біль у грудях. При тяжкій формі отруєння – втрата свідомості, судоми, порушення дихання. При великих концентраціях чадного газу смерть може настати миттєво.

     При отруєнні чадним газом необхідно:
– винести людину на свіже повітря;
– піднести до носа ватку з нашатирним спиртом;
– забезпечити вільне надходження повітря до легень, розстебнувши одяг;
– якщо постраждалий у свідомості – дати багато пити (чай, вода);
– у разі відсутності дихання провести штучне дихання та непрямий масаж серця;
– викликати швидку допомогу.

     Щоб уникнути отруєння, треба дотримуватись правил безпечного користування автономним опаленням та газовими приладами:
– перевіряти наявність тяги в димоході;
– не перекривати пічний димохід на ніч;
– не використовувати газові плити для обігріву приміщень;
– частіше провітрювати приміщення, де є газові прилади.
Не можна залишати двигуни авто в роботі в закритих приміщеннях.

Переохолодження – надмірне пониження температури тіла людини нижче 34 С з-за зовнішніх факторів.

     Причини переохолодження
Переохолодження організму розвивається внаслідок тривалого перебування на холоді, особливо в сиру вітряну погоду

     Симптоми переохолодження
Початок загального охолодження має характерні ознаки-збудження, озноб, синюшність губ, блідість і похолодання шкірних покривів, “гусяча шкіра”, задишка, почастішання пульсу. Потім з’являються втома, скутість, сонливість, байдужість, загальна слабкість, людина втрачає здатність самостійно пересуватися. Якщо охолодження триває, то настає непритомний стан, потерпілий втрачає свідомість, у нього може зупинитися дихання і серце
Особливо швидко охолоджується людина, потрапивши в холодну воду. Наприклад, при температурі води плюс 15 ° він може вижити не більше 6 годин.

     У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження.

     Мокрий одяг знімають, а хворого загортають в ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь через те, що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судом. При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-400 С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов’язку, покрити теплим одягом. При неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри спиртом етиловим або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.

Стихійні лиха, аварії і катастрофи можуть викликати масові ураження. Внаслідок цього можливе спричинення різних травм – струсів, переломів, стискання окремих частин тіла, поранення живота, грудної клітини, голови тощо. Пожежі можуть викликати опіки всіх ступенів разом з травмами. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах можуть призвести до ураження великої кількості населення, що проживає поблизу хімічно небезпечного об’єкту, якщо не будуть вжиті термінові заходи захисту.
Ураження людей може бути викликане уламками зруйнованих ударною хвилею споруд, осколками скла, грудками землі, а також пожежами, що виникають. У більшості випадків ураження людей можуть бути комбінованими – поєднанням поранень, переломів, опіків.
Запам’ятайте! Своєчасне і правильне виконання найпростіших прийомів медичної допомоги при травматичних пошкодженнях, опіках, обмороженнях і нещасних випадках, радіоактивному опромінюванні та отруєнні сильнодіючими отруйними речовинами дозволить зберегти здоров’я та життя потерпілому.
Запам’ятайте! Від ваших знань і навиків щодо надання само- і взаємодопомоги у НС залежить не тільки ваше здоров’я і життя, але і членів сім’ї та оточуючих.

Кожна людина вдома повинна вміти:
зупинити кровотечу, для чого притиснути пальцями артерію до кості вище рани, потім поверх одягу (або підкласти м’яку підкладку вище рани і ближче до неї) накладіть скрутень або закрутку. Не закривайте скрутень бинтом. Час накладання скрутня (закрутки) укажіть в записці, яку треба закріпити на пов’язці або іншому видному місці;
перев’язати рану за допомогою перев’язувального пакету, бинта або інших засобів . Пов’язка захистить рану від додаткових травм, забруднення і зараження;
накласти шину при травматичних пошкодженнях кісток і суглобів для забезпечення їх нерухомості. Шину (палицю, смужку фанери і т.д.) прибинтуйте так, щоб вона захопила два суміжних суглоба вище і нижче місця перелому. При накладанні шини, зламаній кінцівці надайте найбільш вигідне положення, а при вивихах зафіксуйте той стан, при якому кінцівка опинилася після травми .
В місцях виступів кісток між тілом і шиною підкладіть прокладки з м’якої тканини. Якщо нема шини, пошкоджену ногу прибинтуйте до здорової, а руку – до тулубу.
При наданні першої допомоги потерпілому необхідно терміново вжити заходи, щоб припинити дію шкідливого фактору:
При опіках скиньте з потерпілого одяг, що горить, погасіть вогонь водою або щільною тканиною. Добре вимийте водою шкіру і очі при попаданні на них кислот, лугів та інших агресивних рідин. На опалену ділянку тіла накладіть пов’язку. Неможливо віддирати від обпалених ділянок шкіри залишки одягу, що поприлипали до тіла, розкривати пухирі;
при обмороженні доставте потерпілого в приміщення, дайте йому теплого пиття, розтріть спиртом і обережно помасирувати м’язи чисто вимитими руками. Бажано помістити потерпілого в ванну з температурою води 25-35 °C. Неможливо розтирати снігом обморожені місця;
при ураженні електричним струмом не торкайтесь ураженого, так як він знаходиться під напругою і є провідником струму. Від тривалої дії електроструму відбуваються зміни в організмі людини, можуть бути опіки. Коли подається допомога, то в першу чергу, необхідно припинити дію електроструму. Необхідно пам’ятати про особисту безпеку: вимкнути рубильник, відкинути сухою палицею, дошкою провід або перерубати його сокирою, лопатою з дерев’яною ручкою. Потерпілого слід відтягувати за одяг. Якщо уражений не дихає – зробити штучне дихання методом “із рота в ріт” і непрямий масаж серця;
при нещасному випадку на воді, витягнувши потерпілого з води, очистити йому порожнину рота від сторонніх предметів, видалити воду із шляхів дихання, положити утопленого на зігнуте коліно, голова повинна бути опущена донизу, декілька раз сильно надавити на спину.
У випадку зупинки дихання і серця негайно приступити до проведення штучного дихання методом “із рота в ріт” і непрямого масажу серця.
Для проведення штучного дихання покладіть потерпілого на спину, голову максимально відкинути назад, поклавши йому під лопатки валик з одягу:
висуньте нижню щелепу вперед і, натискуючи на підборіддя, розкрийте рот потерпілому;
на відкритий рот покладіть пов’язку або носову хусточку;
затисніть потерпілому ніс, зробіть глибокий вдих, щільно притисніть свої губи до губ потерпілого і видохніть йому весь об’єм повітря в легені. Повітря вдувати 16-18 раз за хвилину до відновлення природного дихання.
При правильному проведенні штучного дихання грудна клітка потерпілого піднімається.
Для проведення непрямого масажу серця потерпілого покладіть спиною на тверде ложе, встаньте з лівої сторони від нього і покладіть долоні рук одна на іншу на нижню частину грудної клітки. Пальцями рук при цьому не торкайтесь грудної клітки. Різкими рухами подібними на поштовхи надавлюйте на грудну клітку 50-60 разів за хвилину . Грудна клітина повинна зміщатися за напрямком до хребта на 4-5 см.
При одночасному проведені штучного дихання і непрямого масажу серця чергуйте чотири-п’ять надавлювань на грудну клітку з одним вдуванням повітря в легені.
Після відновлення дихання і серцевої діяльності потерпілого тепло накрийте, напоїть чаєм і направте в лікувальний заклад.

Пожежі – це стихійне лихо, вогонь, який вийшов з під контролю людини. Вони можуть виникати в лісах, на торф’яниках, у житлових будинках, на виробництві, в енергетичних мережах і на транспорті, що спричиняють великі збитки та втрати і часто приводять до загибелі людей.
При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалля. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.
При рятуванні потерпілих із будинків, що палають, і при гасінні пожежі, дотримуйтесь наступних правил:
Перш ніж увійти в приміщення, що палає, накрийтесь мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною;
двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання вогню від великого притоку свіжого повітря;
у дуже задимленому приміщенні рухайтесь повзком або пригнувшись;
для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.
Запам’ятайте! Маленькі діти від страху часто ховаються під ліжками, в шафах, забиваються в куток;
якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і, перевертайтесь, щоб збити полум’я; бігти не можна – це ще більше роздуває вогонь;
побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ або яке-небудь покривало і щільно притисніть його. На місце опіків накладіть пов’язки і відправте потерпілого в медичний заклад;
при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;
речовини, що гасять вогонь, направляйте в місця найбільш інтенсивного горіння і не на полум’я, а на поверхню, яка горить;
якщо горить вертикальна поверхня, воду подавайте в верхню її частину;
в задимленому приміщенні використовуйте розпилений струмінь, який сприяє осадженню диму і пониженню температури;
горючі рідини гасіть сумішами, які викликають піну, засипайте піском або грунтом, а також накривайте невеликі осередки покривалами, одягом, брезентом і т.д.;
якщо горить електродріт, спочатку виверніть пробки або вимкніть вимикач, а потім починайте гасити вогонь;
виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди звідки дує вітер.
Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:
для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку вверх і перекиньте її до упору, потім переверніть вогнегасник вверх дном. Струмінь піни, що виникає, направте на поверхню, яка горить (при відсутності струменю піни стряхніть вогнегасник або прочистіть отвір);
вуглекислотний вогнегасник направляйте розтрубом на поверхню, що горить, обертаючи маховичок проти ходу годинникової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, яка викидається з розтруба, покривайте поверхню, яка горить, до повного закінчення горіння.
Не держіть розтруб голою рукою, можна обморозитися;
для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверці шафи і, розкатати в напрямку осередку пожежі рукав, з’єднаний з краном і стволом;
відкрийте вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і направте струмінь води із ствола на осередок горіння.
Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок, або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть гілки дерев або одяг.
Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить можливість виникнення пожеж і займань у вашому домі (квартирі) та зменшують імовірність їх швидкого розповсюдження.

У разі виникнення пожежі викликайте пожежну команду за телефоном – 101.

Заходи безпеки на льоду

Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.

Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

–       лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);

–       тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;

–       обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу – під снігом лід завжди тонший;

–       тонкий лід і там, де б’ють ключі, де швидкий плин;

–       особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з’єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

Візьміть із собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Міцність льоду пропонується перевіряти пішнею. Якщо після першого удару палицею на ньому з’являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.

В жодному разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Під час пересування по льоду потрібно бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні та підозрілі місця (швидка течія води, вмерзлі в лід кущі, трава тощо).

Не дозволяється виходити на лід у нічний час.

Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко їх зняти), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук.

Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще тягніть на мотузці на      2-3 м позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5-6 м, уважно стежте за тими, хто іде попереду.

Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду (рекомендується відстань між ними п’ять метрів), і виміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків – верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Лише знявши спочатку верхній (каламутний) можна виміряти його товщину.

Безпечним вважається лід:

–       для одного пішохода – лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 см;

–       для обладнання ковзанки – не менше 10-12 см (масове катання – 25 см);

–       масова переправа пішки може бути організована, якщо товщина льоду не менша, ніж 15 см;

–       для переправи вантажного автомобіля – 35-55 см, трактора –     40-60 см.

Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях. Ніколи не катайтеся поодинці, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу. Якщо лід почав тріщати та стали з’являтися характерні тріщини – негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду. Організація підлідного лову риби щодня узгоджується із найближчою береговою рятувальною станцією, і без її дозволу ніхто (в тому числі і рибалки-любителі) не має права виходити на лід.

Запам’ятайте, що зимова ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження:

–       не пробивайте поруч багато лунок;

–       не збирайтеся великими групами на одному місці;

–       не пробивайте лунки на переправах;

–       не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;

–       завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 м із петлею на одному кінці та вантажем вагою 400-500 г на другому;

–       тримайте поруч із лункою дошку або велику гілку.

Якщо ви провалилися

Якщо крига під вами проломилася, розставте руки в сторони по краю льоду, щоб утриматися на поверхні і не піти під лід, і кличте на допомогу. Намагайтеся зберігати спокій, не борсайтеся у воді.

Намагайтеся не обламувати лід, без різких рухів вибирайтеся на його поверхню, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи ноги. Головне – пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

Вибравшись із льодового полону, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що ви змокли і холод штовхає вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі. Якщо під лід потрапила дитина, накажіть їй розпластати руки на льоду та працювати ногами для того, щоб утриматися на поверхні Все вирішує час: льодяна вода дуже швидко викликає переохолодження організму.

Надаючи допомогу, дотримуйтеся таких правил:

–       не можна підбігати до людини, яка потрапила у воду;

–       підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них;

–       наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розставляючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє;

–       ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину;

–       кидати пов’язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 м.

Якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до місця пролому. Дійте рішуче і швидко – постраждалий швидко мерзне у крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть із небезпечної зони. Потім укрийте його і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть і напоїть чаєм.

Управління цивільного захисту департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради звертається до жителів міста, у разі виникнення надзвичайної події на льоду водосховища негайно телефонуйте на телефони:

–     оперативно-диспетчерської служби Управління ДСНС України у Черкаській області (по місту Черкаси): 101:

73-00-55; (097)-085-87-22; (063)-511-65-03.

–      чергового відділу «Оперативна служба» Черкаської міської ради: 1505:

36-01-80; 36-01-81; 36-11-30; (050)-464-60-60; (067)-610-75-05; (063)-207-26-05.

При виявленні запаху газу в квартирі (приміщенні), де встановлені газові прилади:

–      негайно закрити крани на газових приладах і перед ними (при розміщенні балонів із скрапленим газом додатково закрити вентилі у балонів);

–      вжити заходи щодо виведення людей із загазованих приміщень (квартири, дому);

–     із не загазованого приміщення за телефоном «104» викликати аварійну газову службу і організувати провітрювання приміщення;

–      по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками.

При виявленні запаху газу в приміщеннях громадських будинків з масовим накопиченням людей:

–      негайно за телефоном «104» повідомити газову аварійну службу; по селектору або іншими способами повідомити людей, що знаходяться в приміщеннях, про негайне, без паніки залишення приміщень;

–      організувати провітрювання приміщень шляхом відкривання вікон і дверей;

–  організувати чергування біля входів у приміщення з метою недопущення у приміщення людей до приїзду бригади аварійної газової служби;

–      по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками.

При вибуху (пожежі) в квартирі:

–      закрити всі крани на газових приладах і перед ними (при розміщенні балонів всередині кухні додатково закрити вентилі балонів);

–      за телефоном «104» повідомити в аварійну газову службу;

–      організувати гасіння пожежі, при необхідності повідомити за телефоном «101» черговому пожежної охорони;

–      організувати надання першої медичної допомоги потерпілим, при необхідності викликати за телефоном «103» швидку медичну допомогу;

–      не допускати сторонніх у приміщення, де виник вибух, зберегти місце і обстановку після вибуху (пожежі).

При виявленні запаху газу в під’їзді або в підвалі житлового будинку:

–      за телефоном «104» повідомити в місцеву аварійну газову службу;

–      організувати провітрювання під’їзду (підвалу) відкриттям дверей (при можливості і вікон);

–      організувати охорону місця загазованості до прибуття бригади аварійної газової служби, не допускати в загазовані приміщення людей з відкритим вогнем;

–      по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками.

При виявленні наявності рідкої фази скрапленого газу в горілках газових приладів або підвищення тиску газу перед горілками газових приладів у споживача газу:

–      негайно закрити всі крани на внутрішній квартирній газовій розводці і приладах, організувати провітрювання приміщень квартири;

–      за телефоном «104» повідомити в аварійну газову службу;

–      повідомити сусідів про необхідність вжиття аналогічних заходів безпеки, якщо в їхніх квартирах в горілках газових приладів є наявність рідкої фази (або спостерігається підвищений тиск газу в приладах).

При виявленні запаху газу на вулиці (у газового колодязя), у газорозподільного пункту, групової резервуарної установки, у груповій шафі газобалонної установки:

–      за телефоном «104» повідомити в аварійну газову службу;

–      організувати охорону осередку загазованості до прибуття бригади аварійної газової служби, не допускати в зону людей з відкритим вогнем.

При необхідності для вирішення окремих питань:

а) з ремонту, встановлення або заміни газового обладнання і приладів та інших питань звертайтесь до АТ «ЧЕРКАСИГАЗ»;

б) у разі порушення безпеки з експлуатації газового господарства, обладнання та приладів і загрози виникнення вибуху або пожежі звертайтесь до аварійної газової служби за телефоном «104».

Телефони аварійно-диспетчерської служби АТ «ЧЕРКАСИГАЗ»: 104; 71-26-85; 71-14-21; (050)-315-83-89.

При користуванні громадянами самохідними, несамохідними плавзасобами та вітрильниками ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

– завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість;
– заходити на плавзасобах в акваторії, відведені для купання;
– плавати і підходити до берега в місцях масового відпочинку людей;
– підходити до інших (не малих і не маломірних) плавзасобів, що рухаються, і перетинати їх курс на небезпечній відстані (менше 500 м);
– порушувати правила розходження плавзасобів;
– пірнати з плавзасобів;
– брати на плавзасоби дітей віком до 7 років;
– видавати на прокат плавзасоби і кататись на них дітям до 16 років без супроводу дорослих;
– розпивати спиртні напої і користуватись плавзасобами в стані сп’яніння;
– сидіти на носі, кормі чи бортах човна, звісивши ноги за борт плавзасобу;
– використовувати рятувальні засоби не за призначенням;
– користуватись плавзасобами особам, які не вміють плавати;
– віддалятись від берега на відстань, більшу, ніж указано в судовому квитку;
– купатись з борту плавзасобу, переходити під час руху з плавзасобу на плавзасіб, з місця на місце в плавзасобі.
Громадяни, які користуються плавзасобами, зобов’язані надавати допомогу людям, які потерпають на воді.
До користування моторними човнами і вітрильниками допускаються особи, які мають відповідні документи на право керування цими плавзасобами. Забороняється керувати моторними плавзасобами особам, які не мають на це права.
Під час тренувань, змагань чи інших заходів на воді відповідальність за забезпечення безпеки плавання плавзасобів і безпеку учасників покладається на керівника підприємства, установи чи організації, яка здійснює цей захід.

Запам’ятайте та виконуйте прості правила!

Перед тим, як зайти у воду:

–       переконайтеся, що під водою немає зайвих предметів: каміння, уламків металевого брухту, будівельних конструкцій, сміття, що місце для купання віддалене від маршруту руху плавзасобів, холодних джерел підземних вод.

Під час купання:

–      зайшовши у воду, постійте, поки тіло адаптується до температури води;

–      не запливайте за попереджувальні буї, не підпливайте до будь-яких суден та інших плавзасобів;

–      не стрибайте у воду з непризначених для цього споруд та об’єктів, особливо у місцях із недослідженим дном;

–      не запливайте далеко від берега.

Коли побачите, що хтось тоне:

–      якщо близько рятувальники, покличте їх;

–      самі ж киньте людині предмет, який допоможе втриматися їй на воді;

–      рятуючи потерпілого, підпливіть до нього ззаду, або збоку і однією рукою, тримаючи людину за підборіддя, другою гребіть до берега, по можливості, узгодьте з потерпілим свої спільні рухи.

Не залишайте дітей без нагляду біля води і під час купання!

Не купайтеся у нетверезому стані – це причина багатьох трагедій на воді!

Управління цивільного захисту департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради звертається до жителів міста, у разі виникнення надзвичайної події на воді негайно телефонуйте на телефони:

–       оперативно-диспетчерської служби Управління ДСНС України у Черкаській області (по місту Черкаси): 101;

73-00-55; (097)-085-87-22; (063)-511-65-03.

–       чергового відділу «Оперативна служба» Черкаської міської ради: 1505;

36-01-80; 36-01-81; 36-11-30; (050)-464-60-60; (067)-610-75-05; (063)-207-26-05.

З отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робі  зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.

     Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. Знаходячись у будинку (квартирі), слід стерегтися поранень осколками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, опорів, електричних дротів.

     Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.

     Слід пам’ятати, що частіше всього в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.

     Якщо буревій застав вас на відкритій місцевості, особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імовірність того, що вони під напругою.Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується імовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо, не підходьте до ліній електропередач і т.п.

     Головна умова – не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

     Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:

• При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.
• Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
• Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
• Зменшить проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
• Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
• Перед виходом з приміщення від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.

     Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

• З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40 – 100 разів.
• Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.
• Зменшить можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.
• Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0, 040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0, 125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.
• Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
• Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.
• По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.
• Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.
• З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.
• Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

     Запам’ятайте!

• Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому грунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
• Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
• Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
• У приміщеннях, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
• У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов’язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання – протигазом, респіратором, ватно-марлевою чи протипиловою пов’язкою, зволоженою марлевою пов’язкою, хустинкою або будь-якою частиною одягу; для захисту шкіри – спеціальним захисним одягом типу ОЗК, плащем з капюшоном, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями.

З настанням літа люди часто під час роботи і відпочинку зазнають теплових та сонячних ударів. Iнодi лише вiдсутнiсть елементарних знань i навичок надання першої невідкладної допомоги в таких випадках призводить до тяжких i навіть летальних наслідків. Сонячний чи тепловий удар – важке ураження нервової системи і її найважливіших центрів довгастого мозку.
     Симптоми :Сонячний удар супроводжується головним болем, млявістю, блювотою. У важких випадках – комою. Симптоми перегрівання посилюються при підвищенні вологості навколишнього середовища.
     Легкий ступінь:
– загальна слабкість;
– головний біль
– розширення зіниць;
– почастішання пульсу і дихання.
     При середньому ступені:
– різка адинамія;
– оглушення;
– хитка хода;
– невпевненість рухів;
– сильний головний біль з нудотою і блювотою;
– часом запаморочення;
– почастішання пульсу і дихання;
– підвищення температури тіла до 39 – 40 ° C.
     Важка форма теплового удару розвивається раптово.
Особа гіперемована, пізніше блідо-ціанотичний. Спостерігаються випадки зміни свідомості від легкого ступеня до коми, клонічні і тонічні судоми, марення, галюцинації, підвищення температури тіла до 41 – 42 ° C, випадки раптової смерті. Летальність 20 – 30%.
     Перша допомога Постраждалого необхідно перенести в тінь, зробити холодний компрес. У важких випадках – штучне дихання.
     ТЕРМІНОВО! Усунути тепловий вплив:
– видалити постраждалого з зони перегрівання;
– укласти на відкритому майданчику в тіні;
– вдихання парів нашатирного спирту з ватки;
– звільнити від верхнього одягу;
– змочування особи холодною водою, поплескування по грудях мокрим рушником;
– покласти на голову міхур з холодною водою;
– часте опахіваніе;
– викликати бригаду швидкої допомоги
     Профілактика Щоб уникнути сонячних ударів, в жарку сонячну погоду рекомендується носити головні убори зі світлого матеріалу (менше поглинаючого сонячне світло).

Найбільш розповсюдженими сильнодіючими отруйними речовинами у місті Черкаси є аміак.

Аварії (катастрофи) на хімічно небезпечних об’єктах економіки можуть супроводжуватися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу і на поверхню. Вдихання зараженого повітря може привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів.

Дії населення при оповіщенні про хімічне зараження

Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин, глибину і час розповсюдження отруйної хмари та про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання (респіратор, ватно-марлеві пов’язки), найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, увімкніть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень Управління цивільного захисту Черкаської облдержадміністрації. Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісьте шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини у вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.

Запам’ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у приміщення.

Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру.

Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок Управління цивільного захисту Черкаської облдержадміністрації, ретельно виконуйте їх.

При виході із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот.

При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними речовинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прийміть велику кількість пиття (чай, молоко і т.д.) та зверніться до медичного працівника або в медичний заклад.